25 лютого 2026 року в межах міжнародного проєкту Erasmus+ DigiFLEd відбувся вебінар «Від інфографіки до сторітелінгу: візуальні інструменти для сучасного уроку», організований Горлівський інститут іноземних мов ДВНЗ ДДПУ.
Спікерки заходу – викладачки кафедри англійської філології та перекладу Ганна Власова та Аліса Корольова – представили практико-орієнтований підхід до використання візуальних інструментів в освітньому процесі та поділилися досвідом їх інтеграції у викладання іноземних мов.
У фокусі вебінару були такі питання:
ефективна інтеграція інфографіки в структуру заняття;
принципи створення логічно вибудуваного та педагогічно доцільного візуального матеріалу;
сторітелінг як інструмент смислотворення, залучення та розвитку критичного мислення;
використання цифрових платформ, зокрема Canva, для розробки сучасного навчального контенту.
Учасники не лише ознайомилися з теоретичними засадами візуальної комунікації в освіті, а й отримали практичні рекомендації, приклади завдань і добірку цифрових інструментів для створення інтерактивних матеріалів.
Захід став простором професійного діалогу та обміну інноваційними ідеями, сприяв глибшому усвідомленню ролі візуального мислення в навчанні та підкреслив важливість цифрової трансформації сучасного освітнього середовища.
Імерсивні технології, зокрема доповнена реальність, стають невід’ємною складовою сучасного викладання іноземних мов, допомагаючи викладачам залучати здобувачів освіти та розвивати комунікативні навички з урахуванням цифрового контексту.
У межах проєкту Erasmus+ DigiFLEd відбувся вебінар «Імерсивні технології у викладанні іноземних мов: інструменти для сучасного викладача», організований Житомирським державним університетом імені Івана Франка. Спікеркою заходу стала Юлія Климович, PhD, старша викладачка кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти.
Під час вебінару увагу було зосереджено на практичному використанні імерсивних технологій у навчальному процесі, які сприяють залученню студентів та розвитку навичок усного мовлення. Було продемонстровано низку інструментів, зокрема ARLOOPA для роботи з 3D-об’єктами та розвитку лексичних навичок, ASSEMBLR для створення віртуальних діалогових і рольових сценаріїв, AR BOOK для інтерактивного читання та сторітелінгу, а також HALO AR як доступний вступ до використання доповненої реальності для викладачів.
21 листопада 2025 року відбувся надзвичайно інформативний та натхненний вебінар «Цифрові та AR інструменти у розвитку вмінь читання англійською мовою».
Ця подія стала чудовою можливістю розширити професійний інструментарій, обмінятися досвідом та дізнатися про найсучасніші підходи до викладання іноземної мови у цифрову епоху.
Під час вебінару ми:
обговорювали роль медіації тексту та її значення для розвитку критичного читання і міжкультурної взаємодії;
детально розглянули стратегії узагальнення, інтерпретації, переказу та роботи з підтекстом;
дізналися про інноваційні можливості доповненої реальності (AR), що здатні зробити навчання читанню більш інтерактивним, мотивуючим і персоналізованим;
обмінялися прикладами застосування цифрових інструментів, які підтримують студентів у розумінні складних текстів та розвитку автономного навчання.
Висловлюємо щиру подяку спікеркам з Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, кандидаткам філологічних наук, Людмилі Бабій, Мар’яні Бойчук, Тетяні Кондратьєвій за їхні змістовні виступи, практичні демонстрації, цікаві інструменти, які надихають на подальший розвиток.
Сучасна освіта стрімко змінюється, і цифрові технології відкривають нові горизонти:
допомагають адаптувати матеріал під потреби здобувачів;
роблять навчання гнучким та динамічним;
стимулюють цікавість і ініціативність;
поглиблюють розуміння текстів різної складності.
24 жовтня 2025 року на факультеті іноземних мов ХНУ імені В. Н. Каразіна відбувся вебінар «Від CAT-tools до ChatGPT: як цифрові технології змінюють викладання перекладу». Спікеркою заходу була Пєшкова Ольга Геннадіївна, доктор філософії, доцент кафедри перекладознавства імені Миколи Лукаша. Вебінар був організований в межах проєкту Erasmus+ DigiFLEd.
29 вересня 2025 року вебінар на тему «Цифрові інструменти: нові горизонти ефективного викладання», організований Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара, який зібрав понад 260 учасників з усіх регіонів України.
Вебінар організований у межах проєкту Erasmus+ DigiFLEd «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями»
Спікерка Світлана Рябовол яскраво продемонструвала, як сучасні технології здатні перетворити традиційне заняття на динамічний, інтерактивний простір, де здобувачі освіти – не пасивні слухачі, а активні творці власного навчального процесу.
Учасники вебінару мали можливість детально ознайомитися з можливостями таких платформ, як Sandbox Padlet, Wayground, Flinga Wall та Voki.
19 червня 2025 року на базі кафедри германської філології Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова відбувся вебінар на тему «Цифровий інструментарій для вчителя філологічних дисциплін: ресурси та стратегії».
Вебінар організований у межах проєкту Erasmus+ DigiFLEd «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями»
Спікери:
Лідія Айзікова – викладачка кафедри германської філології, заступниця завідувачки з міжнародної роботи. У своєму виступі Лідія представила платформи Curipod і Flippity, інструменти, що сприяють мотивації студентів та залученню їх в освітній процес, роблячи навчання візуальним і динамічним.
Анастасія Черевко – магістрантка кафедри германської філології, активна учасниця проєкту DigiFLEd. Анастасія поділилася власним досвідом застосування цифрових інструментів зі студентської перспективи: Educaplay – для створення інтерактивних вправ, Edcafe AI Chatbot – вражаючий інструмент на базі штучного інтелекту, Gimkit – гейміфіковане середовище для повторення та перевірки знань. Анастасія продемонструвала, як ці ресурси сприяють формуванню автономії навчання, критичного мислення та цифрової грамотності.
Любов Михайлова – методистка кафедри германської філології, адміністраторка віртуального цифрового хабу DigiFLEd у НУК. У своїй презентації Любов розповіла про створення хабу, його структуру, функції, доступ до ресурсів та його роль як координаційного центру цифрової трансформації мовної освіти в університеті.
30 травня 2025 року на базі факультету іноземних мов Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна відбувся вебінар на тему «Сучасні цифрові інструменти для викладання іноземних мов, комунікації та співпраці».
Вебінар організований у межах проєкту Erasmus+ DigiFLEd «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями»
Спікер: Ольга Мелещенко, доктор філософії, доцент кафедри англійської філології та методики викладання іноземної мови
29 квітня відбувся вебінар «Цифрові технології в освітній діяльності словесника: практичний досвід», організований Горлівським інститутом іноземних мов ДВНЗ "Донбаський державний педагогічний університет".
Захід проводився в рамках освітнього проєкту Erasmus+ DigiFLEd «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями».
Спікерка: Ірина Скляр, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української філології, доцент кафедри світової літератури.
17 березня відбувся вебінар «Сучасні інформаційні технології у навчанні іноземних мов», організований Тернопільським національним педагогічним університетом імені Володимира Гнатюка в рамках освітнього проєкту Erasmus+ DigiFLEd «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями».
Спікерка: Наталія Щерба – доктор педагогічних наук, професор кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти.
Співфінансується Європейським Союзом. Проте висловлені погляди та думки належать лише авторові (авторам) і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з питань освіти та культури (EACEA). Ні Європейський Союз, ні EACEA не можуть нести за них відповідальність.